МЕТОДИЧНІ
РЕКОМЕНДАЦІЇ 2021-2022
Про викладання
предметів художньо-естетичного циклу у 2021/2022 н.р.
Загальна мистецька освіта – це
підсистема шкільної освіти, що гармонійно поєднує навчання, виховання та
розвиток дітей і молоді засобами мистецтва. Вона покликана підготувати їх до активної участі в соціокультурному
житті, до подальшої
художньо-естетичної самоосвіти. Мистецька освіта є посередником між
суспільно значущими культурними цінностями й особистісними цінностями людини та забезпечує набуття ключових і предметних мистецьких компетентностей,
формування прагнення і здатності до художньо-творчої самореалізації і духовного самовдосконалення протягом життя.
Навчання предметів освітньої га- лузі «Мистецтво»
у 2021-2022 н.р. має будуватися на інтеграції в практичну діяльність інноваційних художньо-педагогічних технологій з
використанням концептуальних засад
сучасної (зокрема загальної мистецької) освіти, загальних положень дидактики, психології, методики, завдань і видів діяльності, які спрямовані на розвиток
ключових, міжпредметних і предметних компетентностей учнів.
Зміст мистецької освітньої галузі може
реалізовуватися в 1-7 класах як через інтегрований курс «Мистецтво», так і
через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво та музичне
мистецтво. Вибір здійснюється з
урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою.
У 8-11 класах вивчається
інтегрований курс «Мистецтво».
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької
освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може
розглядатися через узгодження програмового змісту в межах галузі між предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» та через узгодження предметів
мистецької освітньої галузі
зі змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму
тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності
використання того чи іншого матеріалу.
Новий зміст освіти заснований на формуванні ключових компетентностей, які формуються
засобами мистецтва у процесі:
усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/
здатність спілкуватися рідною);
- здійснення елементарних розрахунків для
встановлення пропорцій, запису ритму тощо (математична компетентність);
- спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ
природи (компетентності у
галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
- використання
інформаційних технологій для отримання
мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
- формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення
доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва
(навчання впродовж життя);
- участі у
мистецьких заходах, естетизація середовища; прояв відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)
(громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням
рівних прав і можливостей);
- виявлення шани
до народних традицій, мистецтва рідного краю та толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність);
- прояву бажання
ділитися своїми творчими
ідеями; творчої ініціативи та намагання її реалізовувати,
зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних
мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
- сприяння і підтримки бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність). Формування ключових компетентностей має відбуватися системно і природньо упродовж усього періоду навчання, де це педагогічно доцільно: учитель
має застосовувати свій методичний інструментарій тільки у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі
через відповідні мистецькі трак
тування і приклади.
Програми з освітньої галузі «Мистецтво»
передбачають творче ставлення вчителя
до змісту і технологій навчання, добору навчального художнього матеріалу: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на критерій їх високої художньої якості, тематику, цікавість для учнів і відповідність їх віку.
Вищеозначене відображається у календарно-тематичному плані педагога на навчальний рік, відповідно до
якого він (вона) здійснює навчання здобувачів освіти.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем
у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг,
структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Провідними видами діяльності відповідно
до змістових ліній програми є художньо-творча діяльність, пізнання мистецтва та комунікація через мистец-тво, у процесі
яких відбувається формування
і розвиток предметних мистецьких
компетентностей – музичних, образотворчих
тощо.
Художньо-творча діяльність
реалізується у формуванні виконавських умінь та навичок з різних
видів мистецтва, зокрема: через опанування графічних, живописних, декоративних технік, знайомство з основами композиції, кольорознавства, ліплення тощо (з образотворчого мистецтва); розвиток ритмічного чуття,
вокальних та хорових (з музичного мистецтва), акторських та
елементарних танцювальних умінь тощо. Велике значення упродовж першого циклу
навчання має надаватися розвитку ритмічного чуття, імпровізаціям, різного роду експериментам (наприклад, з кольорами,
звуками), а також підтримці
дитячих ідей та ініціатив у
прикрашанні, естетизації навколишньо- го середовища, що
значно розширює можливості
дітей у власному творчому самовираженні.
Окрім того, важливо привчати учнів не тільки творити і самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а
з часом виявляти ініціативу їх створення,
спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів
мистецтва та знайомства з особливостями їхньої художньо-образної мови. Важливо, щоб пізнання мови мистецтва відбувалося в ігровій
формі в контексті її практичного застосування: наприклад, вивчення нотної грамоти – під час виконання невеликих вокальних поспівок чи відтворення ритмічних послідовностей.
Однією з умов досягнення освітніх цілей загальної мистецької освіти є зміна
функцій педагога: від має бути не інформатором і контролером, а фасилітатором (ведучим, керівником, наставником), який
стимулює, спрямовує, підтримує школярів, допомагає їм у досягненні особистісного успіху в царині мистецтва.
Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному
ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм
перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці). Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення
об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою, з іншого – їх ставлення до мистецької діяльності, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності й саморозвитку. До основних
видів оцінювання належать:
поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою (формувальне
оцінювання). Для організації
ефективного формувального оцінювання
важливо створити доброзичливу атмосферу на уроці, в якій учень
(учениця) не повинні боятись робити помилку, а сприймати її як одну з можливостей навчатись.
З огляду на обмежений обсяг годин, які
виділяються в навчальному плані закладу загальної середньої освіти на вивчення
предметів освітньої галуза «Мистецтво», посилюється роль і розширюється
смислове трактування принципу взаємозв`язку навчальної та позаурочної
діяльності, що передбачає не лише узгодження освітніх заходів у межах школи, а
й гармонізацію суспільних (професійно-педагогічних) і сімейно-родинних
естетико-виховних впливів, взаємозв`язок школи із соціокультурним середовищем
(музеями, театрами, клубами тощо), системою позашкільної освіти (палацами
творчості школярів, мистецькими студіями, музичними та художніми школами).
Профільне навчання у старшій школі
передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей
забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль,
навчальний предмет «Мистецтво» є профільним з
відповідним годинним
навантаженням: 5 годин -
у 10-му класі, 5 годин –
в 11-му класі.
Навчальна та методична література з предметів
художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм,
підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під
час підготовки вчителів до
уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема
науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».
Актуальними
залишаються поради щодо організації дистанційного навчання.
І.Коберник «Дистанційне навчання під час карантину: що робити
школам, батькам і МОН»
. Безкоштовний сервіс онлайн-тестів
(освітній проєкт «На урок»)
Ірина терещенко.
як організувати дистанційне навчання під час карантину?
https://bit.ly/2Trjof1
Відеоуроки для дистанційного навчання (1-11 класи)
https://pedpresa.com.ua/vu
Інтернет-ресурси
http://artclassic.edu.ru/catalog.asp Автентична
Україна: нематеріальна спадщина; оперні
театри, дерев’яні церкви, музеї просто неба
http://namu.kiev.ua/Національний художній музей України
http://honchar.org.ua/pro-muzey/ Національний
центр народної куль-
тури «Музей Івана Гончара»
http://www.mundm.kiev.ua/ Національний музей українського на-
родного декоративного мистецтва
http://www.derev.org.ua/index.html Дерев'яні
храми України
http://hutsul.museum/ Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені йосафата Кобринського
https://bit.ly/3wXCvLm Всеукраїнський
передплатний часопис-книга «Артклас»
https://nuau1938.wixsite.com/nuauм Національна спілка художників України
http://www.naoma.edu.ua/ Національна
Академія образотвор-
чого мистецтва і архітектури
https://proartgallery.com.ua/ Мистецька
галерея у Львові
http://new.pinchukartcentre.org/ Галерея
Пінчука
https://museumshevchenko.org.ua/ Національний
музей т.Шевченка
https://classical.suspilne.media/108 Аудіозаписи
класичних композиторів
із фондів Українського радіо
www.canvas.com.ua/ Репродукції картин відомих художників
http://www.louvre.fr/llv/commun/home_flash.jsp Лувр (Париж, Франція)
http://www.metmuseum.org Метрополітен
(Нью-йорк, США)
http://www.khm.at/ Музей історії мистецтва (Відень)
http://www.abc-people.com/typework/paint/index.htm Картинні галереї, біографії художників
Про вивчення
предметів для 1-4-х класів таорганізацію освітнього процесу
в 2021/2022 н.р
У нових умовах, які виникличерез пандемію і трансформували освіту,
володіння цифровими навичками, уміння користуватися технологіями дистанційного навчання -це вже вимога, необхідність. Вважаємо за доцільне, рекомендувати закладам освіти підготуватись до роботи в умовах карантинних обмежень і у 2021/2022 н.р. Радимо в освітньому процесі використовувати цифрові платформи, які дають змогу реалізовувати авторські методичні задуми, створювати навчальні курси, гнучко розподіляючи контент між онлайн- та офлайн-частинами, диференціювати навчальні завдання, проводити онлайн уроки, оперативно надавати зворотний зв’язок, відстежувати навчальний поступ кожного учня, створювати та наповнювати портфоліо. як показує досвід, учням і їхнім батькам значно легше навчатися дистанційно, коли контент із усіх навчальних предметів знаходиться на одній платформі. Рішення про використання в обов’язковому порядку цифрової платформи в освітньому процесі вирішує педагогічна рада, адже у такий спосіб школа має можливість адаптувати програму до технічних можливостей учнів і вчителів.
Нагадуємо, що дистанційна форма здобуття освіти залишається добровільною,
тобто винятково за бажанням учнів
та їхніх батьків, і таку можливість має будь-який учень для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.
Для того, щоб перевести дитину на дистанційну форму здобуття освіти, один із батьків має подати заяву
керівнику закладу освіти, який надає послуги саме за дистанційною
формою здобуття освіти. Дізнатися про ці заклади
освіти можна у відповідному управлінні (департаменті) освіти.
якщо є обставини, що об’єктивно унеможливлюють особисте подання заяви, можна подавати скановану копію або фотокопію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо). У заяві має бути інформація про те, чи є в учня умови для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема, доступ
до мережі Інтернет, персональний комп’ютер (із можливістю використання засобів аудіо-,
відеоконференцзв’язку). Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за наказом керівника закладу освіти, як правило, до початку навчального року або семестру
(триместру) навчання (частина 4 розділу 2 Положення).
Зверніть увагу, що не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти,
організовується в синхронному режимі, під час якого вчитель та учні одночасно взаємодіють та комунікують між
собою в електронному освітньому середовищі
(зазвичай онлайн уроки). А 70% навчального часу здійснюється взаємодія в асинхронному режимі, тобто із затримкою у часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо (абзац 2, частина 7, розділ І Положення).
Під час дистанційного навчання має забезпечуватися регулярна взаємодія вчителя з учнями та батьками. Останні повинні сприяти виконанню дитиною освітньої та навчальних програм, досягненню
передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої
траєкторії, дбати про фізичне та
психічне здоров’я дітей, формувати у них навички здорового способу життя, а також сприяти дотриманню учнями академічної доброчесності.
Докладніше про організацію дистан ційного навчання:
• Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти ;
• Лист МОН від 02.11.2020 № 1/9- 609 Щодо організації дистанційного навчання.
Існують певні вимоги, скільки часу діти
різного віку можуть безперервно працювати
з технічними засобами під час уроку, щоб не завдавати шкоди здоров’ю. Ці вимоги сформульовані, зокрема, у новому Санітарному регламенті:
для учнів 1 класів — не більше 10 хвилин;
для учнів 2 — 4 класів — не більше 15 хвилин.
Змішане навчання ефективне завдяки цілковитій пристосованості до конкретних умов, матеріалу і навіть потреб конкретного класу. Радимо врахувати переваги кожної моделі та виклики до впровадження, проаналізувати власні можливості та можливості здобувачів освіти й обрати ту, яка найкраще
допо- може досягнути навчальних результатів. У початковій школі допускаються засто- сування технології:\
«перевернутий клас» (учитель надає навчальний матеріал для вивчення вдома, а на уроці проводить
практичне підкріплення знань учнів). При такій моделі здобувачі освіти за визначеним графіком вивчають онлайн-частину вдома та офлайн-частину в закладі. тобто вдома вони засвоюють теоретичний матеріал і переглядають лекції, а в аудиторії працюють із педагогом над практичними завданнями та проектами. Перевага такої
системи у тому, що заклад не
повинен додатково закуповувати обладнання, адже здобувачі освіти користуються ним удома. Наприклад, вони можуть переглядати відео на смартфонах. Мінус цієї моделі в
тому, що можуть бути проблеми з
доступом до інтернету вдома або
відсутність потрібних ґаджетів;
• «ротація за станціями» (учні працюють у класі та за визначеним графіком проходять окремі станції: групова
робота, самостійна робота за комп’ютером,
спілкування з учителем тощо). У
такій моделі здобувачі освіти працюють
у кабінеті й за визначеним графіком проходять окремі станції. тобто чергують різні види діяльності: онлайн-навчання, фронтальну роботу з педагогом, групову роботу й роботу над проєктом. Частину завдань вони обов’язково виконують онлайн. Станції можуть охоплювати як індивідуальну роботу чи роботу в
групах, так і роботу цілим
класом. як показує практика, це найбільш доступна і зручна модель, коли здобувачі освіти, наприклад, тільки звикають до
змішаного навчання.
Характерна риса цієї моделі — добувачі освіти повинні пройти всі станції. Поділ на групи та індивідуальне інструктування
педагогом — дуже гнучкі. тому групи можуть змінюватися протягом навчального року залежно від потреб здобувачів освіти. Недолік цієї
моделі, як показує практика,
педагогові, який тільки починає
працювати з нею, важко скласти
завдання в маршрутному листі для різних станцій, насамперед для станції «онлайн-навчання»;
• «ротація за кімнатами» (учні працюють у класі та за визначеним
графіком проходять окремі станції: групова робота, спілкування з учителем тощо, а для виконання самостійної роботи за комп’ютером переходять у комп’ютерний клас). Модель схожа на попередню, проте у ній здобувачі освіти змінюються не в межах аудиторії, а в межах навчального закладу.
Однією зі станцій є не просто
робота онлайн, а робота в
окремому приміщенні — лабораторії.
Перевага цієї моделі — можливість для педагога надавати інструкції усім здобувачам освіти водночас. Ця модель найбільш подібна до традиційної моделі навчання. Для допомоги часто потрібен ще один педагог або асистент. Проте це не обов’язкова вимога: все залежить від структури курсу і можливостей навчального закладу. Недоліком цієї моделі є те, що
її практично неможливо використовувати
в умовах класно-урочної системи. Хіба що епізодично, але це знову ж таки виглядатиме, як підлаштування «під модель»;
• «індивідуальна ротація». У такій моделі здобувачі освіти працюють у закладі й
проходять окремі станції за індивідуально визначеним графіком. Відмінність
цієї моделі від «ротації за станціями»
у тому, що не обов’язково проходити всі станції. Перевага моделі — підлаштування графіків та способів роботи під особисті потреби кожного. якщо комусь простіше працювати онлайн, а хтось отримує кращі результати завдяки груповим завданням — така модель врахує ці особливості. Водночас здобувачі
освіти мають спланований графік, тобто система передбачувана та зрозуміла для всіх користувачів. Проте така модель потребує додаткового фінансування на технічне забезпечення комп’ютерами та іншими електронни- ми пристроями.
Асинхронний режим навчання передбачає, що вчитель може записати онлайн урок та надавати його учням для опрацювання. якщо учень бажає за- писати онлайн-урок, він має попередити про це вчителя.
Варто знати і суворо дотримуватися вимог закону про те, що допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім
випадків, визначених законом, і
лише в інтересах національної
безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32 Конституції
України). Запис уроку є певним збиранням
інформації про особу. Але якщо
під час онлайн уроку здійснюються протиправні дії особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування,
посадових або службових повноважень, запис допускається без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини.
Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу
України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи віде- оплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле-
чи відеоплівку припускається (згода за замовчуванням), якщо зйомки прово- дяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях,
мітингах та інших заходах публічного характеру,тому учень та/або батьки мають попередити вчителя про запис онлайн уроку.
Докладніше про фото та відеофіксацію під час освітнього процесу можна прочитати
у наших роз’ясненнях на сайті освітнього омбудсмена.
Державний стандарт початкової освіти, регламентуючи свободу педагогічних спільнот у
виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, відкриває можливість
вибору та створення власного
навчального забезпечення
освітнього процесу.
Чинні вимоги до його якості доповнюються
показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту і передбачають:
реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування умінь; конструювання знань,
а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.
У межах академічної автономії, відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» питання
організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є внутрішніми
питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної
ради та завданням педагогічних працівників.
У 1-4 класах закладів загальної середньої
освіти пропонується працювати за
підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф
«Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» і надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних посібників, зошитів із друкованою основою, що доповнюють
зміст підручників, утворюють разом із ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності
навчальних видань для реалізації нових підходів
у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх
батьків учнів класу на фінансове забезпечення. Усі навчальні посібники, у тому числі електронні освітні ресурси, що обрані для використання в освітньому процесі, мають мати схвалення для використання в закладах освіти. З переліками такої літератури можна
ознайомитись на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту
осві- ти» за покликанням:
https://bit.ly/2UTCoDB.
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти
на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2021/2022 н.р. освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі: для 1-2 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018), типових
освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019
№ 1272); для 3 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018),
типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273).
Варіативність організації освітнього процесу в 1-4 класі забезпечується двома
типовими освітніми програмами, що відрізняються моделями інтеграції змісту освітніх галузей та його
визначеністю/ невизначеністю за роками навчання. Спільним для обох освітніх програм є підходи до організації освітнього процесу
та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
Освітня програма закладу освіти, який
здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по
12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (у такому випадку освітня програма закладу освіти затверджується
Державним органом якості освіти України
за результатами експертизи на відповідність Державному стандарту освіти).
Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.
Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми. У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується розподіл годин інваріантного (у випадку викладання інтегрованого курсу двома педагогічними працівниками) та варіативного складників. У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів загальної
середньої освіти (https://bit.ly/3x2Irml).
Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів
інваріантного складника, упровадження
курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. При розподілі
варіативного складника навчального плану слід
враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної
культури не враховуються при
визначенні цього показника.
Загальний обсяг навчального навантаження визначається у навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів світи окреслюються у навчальних програмах предметів/ інтегрованих курсів (що є складниками освітньої програми). В освітній програмі закладу освіти, що складена
на основі типової освітньої програм чи іншої
освітньої програми, що може бути впроваджена відповідно до чинних нормативних документів, навчальні програми предметів/інтегрованих
курсів подаються переліком.
На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з
використанням друкованих чи електронних джерел
тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу
загальної середньої освіти
міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною
свободою, включаючи свободу викладання, свободу від
втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним
вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм,
проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
При розробленні календарно-тематичного, системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідно самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання,
враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння
учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої
освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.
Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог
Державного стандарту початкової освіти
у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного
часу. При складанні календарно-тематичного
планування учитель може
використовувати його на власний розсуд, наприклад, для вдосконалення
вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних
проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної
чверті планувати корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З
метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень,
виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики,
екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.
Структура навчального року (за чвертями,
півріччями, семестрами),
тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної
середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні
та нешкідливі умови здобуття освіти.
Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначається закладом освіти на основі відповідних
нормативно-правових актів.
У цілому, навчальний день не повинен перевищувати час, що визначають за кількістю академічних годин, передбачених навчальним планом закладу загальної середньої освіти, та тривалістю перерв між уроками. Для кожного
класу розклад дзвінків є
гнучким і коригується вчителем
з урахуванням особливостей учнів
класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної діяльності.
Структура і тривалість навчального року,
навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються
відповідно до статті 10 Закону України
«Про повну загальну середню освіту».
Окрему увагу вчителів має привернути організації сучасного освітнього середовища. Оскільки у шкільному житті зросте частка групової ігрової, проектної і дослідницької діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього
простору. Крім класичних варіантів класних кімнат,
доцільно використовувати новітні, наприклад мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. Перед школою поставлено завдання відшукати окремі приміщення з відкритим освітнім простором, що дасть змогу розширити поле діяльності за межі класу. У плануванні й
дизайні освітнього простору
першорядним має бути спрямування
на розвиток дитини і мотивації
її до навчання. Відповідно до додатку 2 Санітарного регламенту для
Для профілактики порушень постави не менше 2-х
разів на рік учнів пересаджують на інші ряди, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.
Учні з патологією органу зору (коре- гованою та/або некорегованою) повинні сидіти за першими робочими столами учнів в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими робочими столами учнів крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями,
ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду (біля внутрішньої стіни).
Навчальні приміщення для учнів 1-4 класів розміщуються окремо від навчальних приміщень учнів 5-11(12) класів.
У разі обладнання в навчальних приміщеннях початкової школи місця відпочинку учнів (ігровий осередок) з килимами для сидіння та гри, стільцями, кріслами або подушками з м’яким покриттям, вони повинні легко очищатися. Організація освітнього процесу не повинна
призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття
освіти.
Використання друкувальних та (або) копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях дозволяється при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення необхідно провітрити.
Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять та розподілу навчального навантаження протягом тижня наведені у додатку 7
Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів наведена у додатку 8 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти.
Для кожного класу розклад дзвінків є
гнучким і коригується вчителем з урахуванням особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної діяльності.
З огляду на вищезазначене, можна стверджувати, що якість початкової освіти залежить від професійних компетентностей вчителя початкових
класів. Однією з яких є
предметна компетентність, що полягає у здатності вчителя до використання предметних знань в освітньому процесі, до інтеграції знань з різних освітніх галузей, до добору доцільних форм, методів, технологій та засобів навчання. А також в умінні
використовувати вчителем методику навчання предметів (інтегрованих кур- сів) у межах відповідної освітньої
галузі шляхом формування
системи понять в учнів у межах
освітньої галузі на основі сучасних наукових здобутків.
Ефективність роботи здебільшого залежить від відповідального ставлення до неї, а наслідком такої роботи є
підвищення професійної майстерності та самооцінки. тому, плануючи організацію освітнього процесу в 1 класі вчителеві, необхідно врахувати наступну інформацію:
1. Наказ МОН №923 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській
школі". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3xdEr2M
2. Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3iVbzXE.
Наголошуємо, що необхідно дотримуватись вимог статті 17 Закону України
«Про повну загальну середню освіти» щодо
права учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та
доброчесне оцінювання результатів його навчання. Звертаємо увагу, що у
3-4 класах застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання. З питань здійснення формувального оцінювання
дотримуватись методичних рекомендацій,
затверджених наказами Міністерства
освіти і науки України від 20 серпня 2018 року № 924 та від 27серпня 2019 року № 1154. Рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації
формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних
вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і
науки України від 20.08.2018 № 924).
Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження,
учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.
Згідно пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 04 лютого 2021 року № 143 «Про доопрацювання методичних рекомендацій щодо
оцінювання результатів
навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи», радимо очікувати на зміни, які будуть відображені у наказі Міністерства освіти і науки України згодом.
Формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Ефективність формувального оцінювання забезпечується його безперервністю та партнерською взаємодією оцінювання ґрунтується на критеріях, що визначаються вчителем з поступовим залученням до цього процесу учнів для кожного виду роботи та виду навчальної діяльності. Враховуючи рівень сформованості уміння вчитися, навичок самооцінювання і взаємооцінювання, уміння визначати для себе певні завдання, робити вибір, пропо- нуємо залучати третьокласників до складання/коментування інструкцій завдань, опису способу його виконання, очікуваного результату (продукту) та характеристик, яким він має відповідати. Радимо спонукати учнів до аргументованого самооцінювання і взаємооцінювання
з визначенням того, що дозволило досягти успіху, чи, що призвело до утруднень.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
• постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами
діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;
• застосування різних прийомів отримання
зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
• визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;
• поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо; самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо
• особистісного розвитку та соціалізації тощо.
Оцінювання особистих досягнень учня
відбувається вербально
відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги.
Вербальні оцінки особистісних досягнень
фіксуються двічі на рік у свідоцтві досягнень, зокрема у грудні та травні.
Радимо скористатися порадами щодо особливостей організації освітнього процесу:
• в 1 класі - інструктивно-методичними рекомендаціями щодо
вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році
(лист Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415);
• в 2 класі - методичними рекомендаціями щодо викладання
навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 н.р. (лист Міністерства
освіти і науки України від 01.07.2019 № 1/11-5966);
• в 3 класі - інструктивно-методичними
рекомендаціями щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної
середньої освіти у 2020/2021 н.р. (лист Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430)
Звертаємо увагу на те, що вимоги до
обов’язкових результатів навчання та
компетентностей здобувачів освіти передбачені
за визначеними освітніми галузями.
Зважаючи на це, пропонуємо під час підготовки до нового навчального року
розглянути та удосконалити знання про реалізацію освітніх галузей, через які розкривається зміст державного стандарту початкової загальної освіти.
Мистецька галузь
Рекомендуємо:
• звернути увагу
педагогів на особливості реалізації мистецької
освітньої галузі, висвітлені у
Державному стандарті початкової освіти https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF (додаток 10). Вимоги до
обов’язкових результатів
навчання здобувачів освіти з мистецької освітньої галузі) та типових освітніх програмах для закладів
загальної середньої освіти:
1. типові освітні
програми для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. та Шияна Р.Б.: 1-2 класи
https://bit.ly/375FiaS
2. типові освітні
програми для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. та Шияна Р.Б.: 3-4 класи
https://mon.gov.ua/storage/app/media/ zagalna%20serednya/programy-1-4- klas/2019/11/3-4-dodatki.pdf;
• ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо особливостей викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в початкових класах (Методичний вісник-2020 №56);
• ознайомитися з наказами МОН України про видання підручників для учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти за кошти державно го бюджету, а саме:
1. Наказ МОН України «Про видання підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти за кошти державного бюджету у 2018 році
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro- vidannya-pidruchnikiv-dlya-1-klasu- zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-za- koshti-derzhavnogo-byudzhetu-u-2018-roci
2. Наказ МОН України «Про видання підручників для 2 класу закладів загальної середньої освіти за кошти
державного бюджету у 2019 році https://drive.google.com/file/d/1GcukSAk- UvjY6NxtiNU0ENsmd6wctdqy/view.
3. Наказ МОН України «Про видання підручників для 3 класу закладів загальної середньої освіти за кошти державного бюджету у 2020 році
https://drive.google.com/file/d/1Ejedi TvnNwBXwmeaAyiLfKSsQxm1N7vi/view
• ознайомитися з
переліком підруч- ників, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»:
1. Підручники для 1 класу загальної середньої освіти https://bit.ly/3l1Het6
2. Підручники для 2 класу загальної середньої освіти https://bit.ly/3iR6VKq
3. Підручники для 3 класу загальної середньої освіти https://bit.ly/3iPyfJ3.
• розглянути
електронні версії всіх підручників з мистецтва для 3 класу, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»:
«Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу – 2020
https://bit.ly/2UT79sr
• звернути увагу на освітні ресурси для вчителів, які викладають «Мистецтво», зокрема: журнал «Мистецтво та освіта» http://artedu.com.ua/index.php/adm/golovna, журнал «Мистецтво в школі (музика, обра- зотворче
мистецтво, художня культура)» https://bit.ly/3BGUUzX,
освітній проект «На Урок» https://naurok.com.ua/ тощо
